Розділ 1 з 7

Городище – місто, де переплелися історії

Текст: Світлана Ляховець

Сьогодні значна частина єврейської спадщини Городища майже зникла з міського простору. Колишні синагоги, крамниці, майстерні та житлові будинки були знесені в радянський період, а ті, що збереглися, змінили своє призначення. Проте залишилися історичні документи, архівні фотографії, окремі будівлі, старе єврейське кладовище та місця пам’яті про жертв Голокосту.

Кожне з цих свідчень відкриває окрему сторінку минулого – від повсякденного життя громади до трагічних подій XX століття.

Проєкт «Єврейська пам’ять Городища» об’єднує ці матеріали в цифровий історичний маршрут, щоб зберегти пам’ять про людей і місця, повернути маловідомі сторінки історії в публічний простір та зробити їх доступними для наступних поколінь.

Єврейські мешканці Вільшани до революційних подій 1917 року.
Єврейські мешканці Вільшани до революційних подій 1917 року. Архівна фотографія. Надала Клавдія Колеснікова.

1.1

Городище – місто, де переплелися історії

Городище на мапі. Черкаська область, Україна.
Городище на мапі. Черкаська область, Україна. Ілюстрація проєкту.

Городище розташоване в центральній Україні, на берегах річки Вільшанки, притоки Дніпра. Його історія пов’язана з козацькою добою, розвитком ремесел, торгівлі та промисловості. Писемні джерела згадують Городище наприкінці XV століття, а в 1649 році воно стало сотенним містечком Черкаського полку. Згодом Городище розвивалося як промисловий осередок. Тут діяли майстерні, крамниці, каменоломні. Особливе значення мало цукрове виробництво, пов’язане з підприємницькою діяльністю родин Яхненків і Симиренків. Місто також пов’язане з іменами письменника Петра Гулака-Артемовського та композитора Семена Гулака-Артемовського.

Цукроварня та рафінадний завод, заснований 1848 року поблизу Городища, стали одним із важливих промислових підприємств Правобережної України XIX століття.
Цукроварня та рафінадний завод, заснований 1848 року поблизу Городища, стали одним із важливих промислових підприємств Правобережної України XIX століття. Державний архів Черкаської області, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 1. Архівна фотокопія, датована 1848 роком.

У Городищі жили представники різних національних і релігійних громад. За історичними відомостями, опублікованими Лаврентієм Похилевичем у 1864 році, у містечку та при місцевому цукровому заводі налічувалося 9888 мешканців. Серед них – 6679 православних, 3064 юдеї, 130 римо-католиків і 15 старообрядців. Таким чином, єврейська громада становила близько 31% населення – майже кожен третій мешканець містечка.

Єврейські родини жили тут поколіннями, займалися торгівлею та ремеслами, створювали власні освітні, релігійні й громадські установи. Їхнє життя було невіддільною частиною історії Городища.

У XX столітті погроми, війни, Голокост і суспільні перетворення докорінно змінили життя громади. Багато історичних будівель зникло, а пам’ять про людей збереглася в документах, фотографіях і місцях поховань.

Саме ці свідчення стали основою проєкту «Єврейська пам’ять Городища».

Наступний розділ: Громада Завантажити публікацію, PDF

Шукайте за місцями, іменами, написами й джерелами.