Сьогодні значна частина єврейської спадщини Городища майже зникла з міського простору. Колишні синагоги, крамниці, майстерні та житлові будинки були знесені в радянський період, а ті, що збереглися, змінили своє призначення. Проте залишилися історичні документи, архівні фотографії, окремі будівлі, старе єврейське кладовище та місця пам’яті про жертв Голокосту.
Кожне з цих свідчень відкриває окрему сторінку минулого – від повсякденного життя громади до трагічних подій XX століття.
Проєкт «Єврейська пам’ять Городища» об’єднує ці матеріали в цифровий історичний маршрут, щоб зберегти пам’ять про людей і місця, повернути маловідомі сторінки історії в публічний простір та зробити їх доступними для наступних поколінь.
1.1
Городище – місто, де переплелися історії
Городище розташоване в центральній Україні, на берегах річки Вільшанки, притоки Дніпра. Його історія пов’язана з козацькою добою, розвитком ремесел, торгівлі та промисловості. Писемні джерела згадують Городище наприкінці XV століття, а в 1649 році воно стало сотенним містечком Черкаського полку. Згодом Городище розвивалося як промисловий осередок. Тут діяли майстерні, крамниці, каменоломні. Особливе значення мало цукрове виробництво, пов’язане з підприємницькою діяльністю родин Яхненків і Симиренків. Місто також пов’язане з іменами письменника Петра Гулака-Артемовського та композитора Семена Гулака-Артемовського.
У Городищі жили представники різних національних і релігійних громад. За історичними відомостями, опублікованими Лаврентієм Похилевичем у 1864 році, у містечку та при місцевому цукровому заводі налічувалося 9888 мешканців. Серед них – 6679 православних, 3064 юдеї, 130 римо-католиків і 15 старообрядців. Таким чином, єврейська громада становила близько 31% населення – майже кожен третій мешканець містечка.
Єврейські родини жили тут поколіннями, займалися торгівлею та ремеслами, створювали власні освітні, релігійні й громадські установи. Їхнє життя було невіддільною частиною історії Городища.
У XX столітті погроми, війни, Голокост і суспільні перетворення докорінно змінили життя громади. Багато історичних будівель зникло, а пам’ять про людей збереглася в документах, фотографіях і місцях поховань.
Саме ці свідчення стали основою проєкту «Єврейська пам’ять Городища».