До маршруту Місце 5 з 9
Історичний центр Городища
Простір колишніх крамниць, майстерень і житлових будівель. У XX столітті центральна частина міста зазнала значної перебудови.
Історія місця
До масштабних перебудов XX століття центральна частина Городища мала зовсім інший вигляд. Уздовж головної вулиці, зокрема на території сучасної площі Миру та в напрямку автостанції, розташовувалися житлові будинки, крамниці й майстерні єврейських мешканців. Вони були частиною спільного торговельного та громадського простору міста.
У 1968 році відбулася масштабна реконструкція центру Городища. Старі торговельні ряди, зокрема колишні єврейські крамниці та майстерні, знесли, облаштували площу Миру, проклали нові дороги й спорудили адміністративні будівлі.
Краєзнавець Володимир Чос у книзі «Городище – рідне місто» (2017) зазначає, що в період холодної війни місто розглядали як резервний центр управління Черкаською областю на випадок надзвичайних обставин, зокрема війни між СРСР і США.
Унаслідок перебудови історичний центр Городища суттєво змінився, а значна частина архітектурної спадщини єврейської громади була втрачена. Про колишні торговельні ряди сьогодні нагадують архівні фотографії та спогади мешканців.
Будинок Ісая Курочки
Одна зі збережених історичних будівель Городища відома містянам як будинок Салтанова. За краєзнавчими свідченнями, його збудував Ісай Ісайович Курочка, єврейський мешканець міста.
Будинок призначався для великої родини. Коли діти виростали й створювали власні сім’ї, його поступово розширювали та добудовували.
Згодом у будинку оселився Георгій Салтанов, який одружився з донькою Ісая Курочки Марією. Він займався торгівлею, мав гуртовий склад і був відомим у Городищі. З часом будинок почали називати його прізвищем.
Під час Другої світової війни Ісай Курочка зник безвісти. Частина членів родини виїхала в евакуацію та пережила війну.
У повоєнний період у будівлі в різний час працювали пекарня, швейна та художня майстерні. Згодом будинок повернули нащадкам родини Курочків.
Будівля збереглася до наших днів і залишається свідченням історії єврейської родини, життя якої було пов’язане з Городищем.
За розповіддю Алли Вікторівни Сухорученко, директорки Городищенського краєзнавчого музею Петра та Семена Гулаків-Артемовських. Розповідь записала Світлана Ляховець, 2026 рік.
Інші збережені будинки в Городищі
«У Городищі ще збереглося кілька будинків, які колись належали єврейським родинам. Вони розташовані переважно вздовж колишньої центральної торговельної вулиці.
Наприклад, поблизу сучасного відділення поліції є старий будинок, який, за місцевими спогадами, також належав єврейській родині. На жаль, поки що не вдалося встановити, хто саме був його власником. Ці будівлі – частина історії Городища, пам’ять про людей, які тут жили і працювали.»
Алла Сухорученко, директорка Городищенського краєзнавчого музею Петра та Семена Гулаків-Артемовських. Розповідь записала Світлана Ляховець, 2026 рік.
Ці будинки є частиною архітектурної та родинної історії Городища. Їхнє подальше дослідження може допомогти встановити імена власників, колишнє призначення приміщень та зв’язок із життям єврейської громади.